У інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про особливості цього неймовірного сету.
— Сервіз «Коростень 75» (фото у заголовку), створений Миколою та Валентиною Трегубовими на Коростенському фарфоровому заводі у 1975 році, — втілення урочистої краси українського порцелянового мистецтва двадцятого століття, — розповідає Людмила Карпінська-Романюк. — Білосніжний фарфоровий фон надає сету аристократичної чистоти, стаючи немов полотном для розкішного синьо-кобальтового рослинного орнаменту. Виткі стебла та стилізоване листя сплітаються в орнаментальні вінки. У центрі кожного виробу — червоно-золота квіткова розетка. Вона немов сонячне серце, з якого розходяться промені пелюсток, підкреслені тонкими золотими штрихами. Ця деталь наповнює композицію життєвою енергією, контрастуючи з прохолодною гармонією синіх тонів. Форми предметів поєднують урочисту монументальність і вишукану функціональність.
Микола та Валентина Трегубови — геніальні українські художники-фарфористи. Їхня творчість поєднує ґрунтовне знання народних орнаментальних традицій із прагненням до модерної пластики форми. Подружжя працювало в тісному авторському тандемі, створюючи роботи, що вирізнялися гармонійною цілісністю композиції та багатством декоративної мови. Сервіз «Коростень 75» став однією з найвідоміших їхніх робіт, втіливши естетику урочистості та вишуканості. Він став одою українському місту, де створено чимало фарфорових шедеврів.
— Які предмети входять до сервізу?
— Він розрахований на шість персон. До його складу входить понад тридцять предметів. Тут і глибокі тарілки для першої страви, і мілкі — для другої страви, і десертні — для солодких страв, фруктів, тістечок. Супова ваза — головний композиційний центр, символ спільної трапези. Соусниця призначена для соусів, вона доповнена кришкою й ложечкою. Сільнички, перечниці, гірчичниці — мініатюрні функціональні акценти, що водночас несуть декоративне навантаження. Маслянка з кришкою та тарілкою-основою призначена для вершкового масла. Овальні блюда (великі та середні) — для подачі гарячих страв, овочів, м’яса, риби. Розетки (невеликі глибокі тарілочки) — для закусок, салатів, ягід.
— Дуже гарні келихи для напоїв — вина та соку. Вони, злегка підняті на ніжках, утворюють парадну групу разом із карафою з витонченими ручками. Вишуканим доповненням сервізу є дві вази.
— Кожен елемент продумано як частину єдиного ансамблю. Мені дуже подобається супова ваза. Вона як домінанта ансамблю. Її золочені ручки надають формі особливої вишуканості.
— Варті особливої уваги розкішна маслянка та декоративне велике блюдо, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк.- Маслянка виглядає як скринька, у якій зберігається щось коштовне. Поєднання глибокого кобальтового живопису з легкими позолоченими акцентами створює враження мереживної корони.
Солонка, перечниця та гірчичниця виглядають як коштовні ювелірні об’єкти. Особливої грації додають витончені ніжки-п'єдестали. Ця витончена група з набору «Коростень 75» демонструє, наскільки досконало продумано навіть найдрібніші елементи сервізу.
— Мені дуже подобається сет із карафою та шістьма келихами…
— Струнка карафа з витонченими ручками, вкритими золотом, нагадує посуд для стародавніх урочистостей. Її корпус оздоблений великими квітковими розетками з червоним осердям, від якого розходяться сині пелюстки з мерехтливими золотими штрихами. Мініатюрні келихи на піднятих ніжках-п'єдесталах повторюють ті ж мотиви, створюючи навколо карафи вінок мерехтливих «квіток-сонць». Внутрішні краї вкриті тонким золотим обідком.
— Також неймовірно гарні вази…
— Велика ваза постає як урочистий центр усього ансамблю. Її форма підкреслює монументальність, а витончені розкішні ручки, вигнуті у химерні завитки та вкриті густим золотом, надають їй вишуканості. Декор повторює характерний для серії мотив: мереживо тонких синіх стебел із дрібним листям, що в’ються по білосніжному фарфору, утворюючи розлогі рослинні гілки. Серед цього орнаментального шитва пульсують червоно-золоті розетки — сонячні серця квітів, розкриті у сяйві синіх пелюсток. Легкі золоті крапки й штрихи створюють ефект мерехтіння, немов на поверхні порцеляни грає світло. Мініатюрна вазочка поруч, витончено розширена донизу, немов елегантне відлуння головного акценту.
— Синьо-кобальтовий рослинний орнамент — стилізовані гілки, листя, завитки — апелює до народних мотивів, особливо до вишивки рушників. У народній традиції синій колір символізує чистоту, вірність, небо й воду — початок життя, охоронну силу. Центральні квіткові розетки з червоним осердям — це «сонце-квітка», мотив життєвої сили. Червоне ядро — енергія, вогонь, радість. Навколо нього — пелюстки як промені, що розходяться в простір. У поєднанні з білим тлом це образ світла, що народжується й поширюється. Золочення — традиційний знак урочистості, багатства, але водночас і духовного світла.
— Сервіз «Коростень 75» — це не просто парадний сервіз, а образ квітучого всесвіту, художній символ добробуту, гармонії й родинного єднання.
Раніше колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк розповіла унікальні кухлики-загадки, які створив львівський митець Олександр Опарій.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку: Микола та Валентина Трегубови. Столовий сервіз «Коростень 75». Коростенський фарфоровий завод, 1975.
