Загальний борг населення Києва за спожиті послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання на сьогодні складає 6,5 млрд грн.
Загалом у столиці налічується понад 100 тисяч квартир, мешканці або власники яких не здійснили жодної оплати за опалення протягом минулого опалювального сезону, повідомили у пресслужбі КМДА.
Рівень оплати за послуги безпосередньо впливає на технічну й кадрову спроможність теплопостачальних підприємств, тому до системних боржників комунальне підприємство «Київтеплоенерго» змушене застосовувати штрафні санкції та позиватися до суду. Про це сьогодні, 18 серпня, під час пресбрифінгу в пресцентрі «Київінформ» повідомив директор структурного підрозділу «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго» Костянтин Лопатін.
Він зазначив, що в Києві ситуація із заборгованістю за опалення та гаряче водопостачання лишається складною. За понад чотири місяці після завершення опалювального сезону борг киян скоротився лише на 7%. Наразі він становить 6,5 млрд грн, з них 3,7 млрд грн — за опалення та 2,8 млрд грн — за гаряче водопостачання. Детальна інформація — за посиланням.
Близько 150 тисяч клієнтів «Київтеплоенерго» є системними боржниками, які свідомо ігнорують платіжки й вимогу закону щодо оплати послуг. Більше, ніж пів року ці клієнти не зробили жодного платежу за опалення і не звернулись за консультацією чи допомогою. Ще 106 тисяч клієнтів — жодного разу не платили за тепло з жовтня минулого року.
«Парадоксальним є те, що такими „хронічними“ боржниками, зазвичай, виявляються власники елітної нерухомості або й кількох квартир у центральних районах Києва. Так, власник квартири на бульв. Лесі Українки, 7-А (180 м²) за 7 років не здійснив жодної оплати за тепло. А на вул. Золотоустівській, 50 (164 м²) — понад 5 років», — навів приклади Костянтин Лопатін.
У «Київтеплоенерго» підкреслюють: навмисна несплата рахунків та накопичення боргів шкодить і клієнтам, і самому підприємству, яке змушене стимулювати розрахуватись за отримані послуги.
«Ми застосовуємо всі передбачені й доступні нам методи діалогу з клієнтами: інформування, нагадування, автодозвони, повідомлення у платіжках та особистих кабінетах тощо. Якщо ж лояльна комунікація не переконує боржників, ми змушені вдаватись до штрафних санкцій та передавати справу до суду, — повідомив Костянтин Лопатін. — „Київтеплоенерго“ посилено готується до наступного опалювального сезону, вже виконавши основний фронт робіт — ремонт і тестування мереж та обладнання, колосальний обсяг заходів з відновлення енергетики після ворожих атак. Воно має й надалі забезпечувати стабільну оплату праці енергетиків».
У «Київтеплоенерго» назвали найбільших боржників, які винні понад пів мільйона гривень. Власник елітної квартири площею 168 м² у ЖК «Паркове місто» (вул. Вишгородська, 44/1-Б) заборгував 542 тис. грн. Власник житла преміум-класу на Оболоні площею 158 м² на вул. Левка Лук’яненка, 21 має борг 507 тис. грн. А власник квартири 135 м² у новобудові в Шевченківському районі (вул. Татарська, 27/4) заборгував 505 тис. грн.
Костянтин Лопатін наголосив, що наслідками в такому випадку для споживача буде примусове стягнення боргу через суд, а також збільшення суми, яку зрештою треба виплатити. Так, додаються штрафні санкції, оплата судових витрат, виконавчого збору тощо.
«Щоб врегулювати заборгованість, клієнт спочатку має перевірити показання лічильників й звірити нарахування. Якщо тривалий час показання квартирного приладу обліку не передавались, то нарахування не припиняються — вони проводяться згідно з урядовою методикою № 315 на основі даних загальнобудинкового лічильника. Якщо борг все ж є, треба його сплатити або реструктурувати, не доводячи справу до суду», — зазначив Костянтин Лопатін.
Реструктуризація передбачає добровільне врегулювання суми заборгованості, сплату рівними частинами протягом певного часу без додаткових штрафних санкцій, пені та іншого. Це допоможе уникнути судової тяганини та додаткових витрат.
У разі розстрочення боргу переплата та штрафні санкції складуть 0%. Щоб підписати договір реструктуризації, необхідно звернутись до Центру комунального сервісу: онлайн або до найближчого сервісного центру.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
