До кінця 2025 року на війну не вистачає близько 300 млрд грн, проте влада продовжує роздавати гроші українцям. Звідки в оборонному бюджеті взялася нова “діра” та як уряд збирається її покривати?
Ледь не щотижня уряд Юлії Свириденко ухвалює рішення про виділення коштів на нові програми підтримки: збільшення фінансування "Національного кешбеку", гранти для малих підприємців, "пакунок школяра", фінансування центрів життєстійкості тощо.
Така "щедрість" влади викликає питання, якщо врахувати, що до кінця 2025 року у бюджеті може не вистачити коштів на найнеобхідніше – оборону.
Видатки кошторису цього року напередодні, у липні, вже переглядали, збільшивши фінансування оборони на додаткові 400 млрд грн. Проте ще тоді у Міністерстві фінансів розуміли, що цієї суми буде недостатньо.
Наразі бюджет оборони необхідно знову збільшувати – ще на близько 300 млрд грн. Ці зміни необхідні для фінансування видатків в останні два місяці року. І поки що джерел покриття цих потреб немає.
Чому влада займається роздачею грошей і як фінансуватиме оборону наприкінці року?
Від початку великої війни міжнародні партнери профінансували Україну на 144,7 млрд дол., свідчать дані Міністерства фінансів. Щоправда, такі безпрецедентні обсяги фінансування мали одне значне обмеження: витрачати гроші на військові потреби заборонено.
На практиці це означає, що державний бюджет фактично складається з двох частин: оборонного, який фінансується лише внутрішніми доходами (податки, збори, надходження від приватизації, внутрішні запозичення), та цивільного (освіта, медицина, державний апарат, судова система). Саме на фінансування останнього уряд і витрачає усі залучені зовнішні ресурси.
За даними Міністерства фінансів, від початку 2025 року Україна залучила від партнерів 29,5 млрд дол. При цьому, загальні "цивільні" видатки становили близько 900 млрд грн або ж близько 21 млрд дол. (за середньорічним курсом). Навіть якщо врахувати, що частину зовнішньої допомоги від Великої Британії можна використовувати на закупівлю озброєння, то на рахунках уряду залишаються "зайві" 6-7 млрд дол.
Саме такий надлишок і пояснює постійний потік ініціатив з "роздачі грошей": від "пакунку школяра" до фінансування центрів життєстійкості, від фінансування перепрофілювання працівників до програми грантів для ФОПів, що працюють у сфері культури.
При цьому з оборонними видатками ситуація як завжди складна. На військові цілі уряд витрачає фактично всі кошти, які збирає у формі податків, і цього все одно не вистачає. Тому щороку від початку великої війни Рада ухвалює великі пакети бюджетних змін, збільшуючи план оборонних видатків на сотні мільярдів гривень.
Фінансують такі збільшені видатки по-різному: збільшенням плану внутрішніх запозичень, підвищенням податків для банків та фінансового сектору, а також підвищенням податків для всіх українців.
Зараз Україна опинилася на порозі чергових таких змін – попри те, що останній бюджетний пакет ухвалили лише трохи більше місяця тому.
Ще на початку 2025 року ЕП писала, що уряд перевиконує план оборонних видатків (тобто, витрачає більше, ніж передбачалося), через що до бюджету необхідно вносити зміни та збільшувати обсяги фінансування. Хоча в Мінфіні цю інформацію заперечували, проте згодом саме це відомство розробило відповідний законопроєкт та через уряд внесло його до парламенту.
Причин збільшення оборонних видатків було декілька, проте найвагоміша з них – необхідність збільшення фінансування на закупівлю озброєння та боєприпасів.
Після обрання Дональда Трампа президентом США відбулося засідання Ради національної безпеки та оборони, під час якого й ухвалили рішення збільшувати фінансування на закупівлю озброєння. Враховуючи політику новообраного американського президента та подальші його рішення про тимчасове припинення постачання озброєння, такий крок виявився цілком виправданим.
Кошти на купівлю зброї та боєприпасів брали з майбутньої виплати грошового забезпечення військовослужбовців наприкінці року. Через це вже з середини року гроші у бюджетному розписі Міноборони на грошове забезпечення закінчилися і виникла потреба збільшувати план видатків на 400 млрд грн.
Джерелом покриття додаткових оборонних видатків стало перевиконання бюджету (уряд свідомо закладав менші очікування від податків, коли планував бюджет на 2025 рік, очікуючи блекаутів взимку) та збільшення плану внутрішніх запозичень.
Проте вже наприкінці липня, коли Рада проголосувала за зміни до бюджету, уряду було зрозуміло, що ці зміни не останні і видатки оборони доведеться збільшувати знову.
Ухвалити зміни необхідно до кінця жовтня, адже вже з листопада уряд буде обмежений в можливостях фінансувати грошове забезпечення військовослужбовців.
Звідки взялася додаткова потреба? Частково її зумовило попереднє наближення видатків бюджету на початку року, частково – збільшення видатків на виплати грошового забезпечення та особливо – одноразової грошової допомоги (ОГД) розміром 15 млн грн у разі загибелі військового.
Напередодні ЕП стало відомо, що в Україні змінили порядок виплати ОГД родичам та близьким полеглих військових. Раніше 15 млн грн платили не одним платежем, а розбивали на частини: 3 млн грн – одразу, а решту 12 млн грн – протягом наступних 40 місяців. Тепер термін виплати подвоїли до 80 місяців (перший платіж залишився незмінним – 3 млн грн).
Хоча одноразову допомогу і встановлює урядова постанова №168, проте у 2024 році Кабмін вирішив, що порядок здійснення таких виплат кожне оборонне відомство визначатиме самостійно. Тому зміна термінів здійснення виплат могла пройти непоміченою, адже відбувалася не рішенням уряду, а наказами Міноборони чи Міністерства внутрішніх справ.
За даними ЕП, такі накази відомства провели у серпні, а чинності вони набули з 1 вересня, проте публічно повідомити про них у Міноборони вирішили лише 7 вересня. "Метою змін є забезпечення стабільної та передбачуваної фінансової підтримки членів сімей загиблих захисників з урахуванням зростання видатків на оборону, спричинених повномасштабною російською агресією", – йдеться у повідомленні відомства.
Ймовірно, це не останні зміни до виплати ОГД близьким полеглих воїнів. Співрозмовники ЕП у владі зазначають, що уряд планує внести законопроєкт, яким може фактично зменшити суму такої виплати для родичів полеглих захисників, які перед цим вважалися зниклими безвісти.
Наразі, якщо військовий зникає безвісти, то держава продовжує нараховувати йому грошове забезпечення. Якщо він зник на передовій, то разом з грошовим забезпеченням нараховується й надбавка у 100 тис. грн.
Урядова ініціатива пропонуватиме зараховувати суму таких виплат до ОГД у разі, якщо підтвердиться факт загибелі зниклого безвісти воїна. Тобто, 15 млн грн зменшать на суму коштів, які держава нарахувала військовому за період, коли вважала його зниклим безвісти. Наразі ЕП не вдалося підтвердити достовірність таких планів уряду.
У Мінфіні розуміли, що попередній пакет змін до бюджету на 400 млрд грн – не останній. Тому ще влітку там намагалися придумати, як профінансувати потреби, які ще можуть виникнути. Одним із таких способів була пропозиція збільшити повноваження уряду.
Така норма містилася у законопроєкті про збільшення необоротних видатків, який Рада ухвалила наприкінці серпня (досі не підписаний президентом через "блокуючі" постанови депутатів). Відповідно до неї, Мінфін міг на власний розсуд зменшувати обсяги фінансування різних розпорядників коштів для того, аби профінансувати видатки оборони. Такі розширені повноваження пропонували надати на листопад-грудень 2025 року, що додатково підтверджує факт нестачі фінансування потреб оборони саме на останні два місяці року.
Проте під час засідання Бюджетного комітету дану статтю законопроєкту вирішили відхилити, тому фінальний текст закону її містити не буде. Відтак, перерозподіл видатків між розпорядниками коштів й надалі потребуватиме схвалення парламенту. І хоча це хороша новина для демократії та системи стримувань та противаг, проте погана – для стабільності фінансування Збройних сил. Адже джерел покриття додаткових видатків оборони наразі немає.
Допомогти виходити зі складної фінансової ситуації наприкінці року Мінфіну може управління ліквідністю. Вже зараз там свідомо зменшили обсяги розміщення облігацій внутрішньої державної позики, повідомила голова Бюджетного комітету Роксолана Підласа. Відтак, наприкінці року, коли виникне додаткова потреба, уряд зможе залучати на внутрішньому ринку більше.
Крім цього в уряді розмовляють із західними партнерами про те, аби ті зняли заборону на використання принаймні частини фінансової допомоги Україні на військові потреби. Передусім мова може йти про частку Євросоюзу у програмі ERA Loans – кредиті на 50 млрд дол., який країни G7 та ЄС надали під заставу заморожених російських активів.
Прецедент вже є: частка Великої Британії в ERA Loans – близько 3 млрд дол. – вже використовується Україною на закупівлю озброєння. Якщо дозволити використовувати на військові цілі ще й частку ЄС – близько 20 млрд дол. – то це суттєво спростить проблеми з фінансуванням війни до кінця 2025 року.
Однак у такому разі уряду доведеться забути про щедрі програми роздачі грошей українцям за кошт міжнародних партнерів. Адже це фінансування доведеться витрачати на найбільший пріоритет воюючої країни – її власне Військо.
