Loqal – новинний агрегатор Loqal
Спорт

Лукас Феррейра в «Шахтарі»: хто це такий?

Лукас Феррейра в «Шахтарі»: хто це такий?
UA-Футбол • 1 хв читання

Коротко

«Шахтар» поповнив ряди новою бразильською зіркою – 19-річним Лукасом Феррейрою. Хоча він і є перспективним гравцем з досвідом виступів у молодіжних командах «Сан-Паулу» та Кубку Лібертадорес, його трансфер викликає питання через недавню відмову клубу від нього та обмежені фінансові можливості «Сан-Паулу». Попереду на гравця чекають виклики адаптації до української Прем’єр-ліги та конкуренція за місце в основному складі.

“Шахтар” не зраджує власній стратегії — сповістив про придбання ще одного бразильця, чиє завдання полягає в урізноманітненні лінії атаки. Якщо вірити ЗМІ різної “свіжості”, Лукас Феррейра знаходився на олівці “Евертона”, “Вулвергемптона”, леверкузенського “Баєра” та “Крузейро”, проте зробив вибір на користь бронзового чемпіона України.

10 мільйонів євро, плюс, бонуси та відсоток — ймовірні преференції, якими заохотили менеджери “гірників”. Сума є достатньо великою, тригером для того, щоб придивитися до випускника академії “Сан-Паулу” якомога прискіпливіше — що він дасть взамін? Пропонуємо познайомитися ближче та розібратися у ключових аспектах.

Як воно буває у Бразилії, 19-річний Феррейра різко зʼявився та тут же був зарахований до когорти талановитих. Причому щільне знайомство датується зимою 2025-го — у січні вінґер виграв Копінью до 20 років (молодіжний кубок Сан-Паулу), привернув увагу тодішнього головного тренера Луїса Субельдії та таким чином перевівся до першої команди.

Знаходився у системі “триколірних” з 2021-го, до цього представляв інтереси “Американо”, “Фламенґо” та “Боавісти”. На професійному рівні провів 23 матчі, забив 1 гол та віддав стільки ж асистів; що цікаво, єдиний мʼяч припав на Кубок Лібертадорес — проти парагвайського “Лібертада” (2:0).

Зазвичай Феррейра діє на правому фланзі нападу, але, що важливо, є шульгою. Коли Фабріціо Романо написав у соцмережах, що “Шахтар” бере LW (Left Winger), багато хто за ознайомлення з профайлом південноамериканця зауважив, що взагалі-то він найбільш ефективний якраз на протилежному, тобто, своєму “рідному” боці поля.

Це так, хоча у Лукаса дійсно є досвід зліва, сюди ж додамо практику плеймейкером. Ще пробувався відтягнутим форвардом й “наконечником”, та тут простежувалися проблеми, які призвели до відходу зі стану “Сан-Паулу” (про це детальніше поговоримо трохи пізніше).

Гравець володіє швидкістю, відзначається стрімкими підключеннями, любить йти в обіграш, знайомий зі словом “дриблінг”, не боїться приймати нестандартні рішення. Якщо хочете порівняння, то за манерою нагадує Арʼєна Роббена — є ось ці характерні вривання у карний майданчик, зміщення ближче до центру з подальшою спробою удару.

Водночас Феррейра намагається забезпечити ефективність — він одразу ж віддасть пас, якщо це найкращий сценарій для продовження атакувальної фази. Тут не варто чекати позерства, притаманного для молодих та “зелених” — юнак працює на результат.

Попри височенний зріст (187 сантиметрів), є пластичним та мобільним, не боїться єдиноборств, сміливо у них вступає та завдяки антропометрії видряпує мʼяч. Втім, на наше переконання, не завадив би зайвий похід у спортзал — для української Премʼєр-ліги, де тобі залюбки у підкаті відірвуть ноги, треба мʼязова маса.

На жаль, є свої недоліки. Лукас ще не навчився як слід завершувати удари, це не фінішер, а людина, зациклена на піднесенні “снарядів”. Над цим аспектом доведеться попітніти — тут і близько не пахне Кевіном, який несеться вперед та вирішує потенційно небезпечний епізод.

Феррейра куплений швидше на заміну Кевіну та для конкуренції Невертону, який на тлі продажу партнера до лондонського “Фулгема” виглядає окриленим (принаймні, із “Панатінаїкосом” дуже сподобався). Аліссон закріпив за собою правий фланг, та і тут новачок може посперечатися — Педріньйо є травматичним та досі не показав, чому у свій час обійшовся у 18 мільйонів євро.

Сумніваємося, що Лукаса брали для того, аби він сидів під Аліссоном, тому Романо не помилився, коли у твіттері видав саме LW — це занадто дорого, аби 10-мільйонний бразилець сидів за спиною очевидного фаворита.

У червні “Сан-Паулу” повернув на тренерський місток Ернана Креспо, який мав справу з колективом впродовж лютого-жовтня 2021-го. Тоді аргентинець з тріском провалився, — “триколірні” перебували на тринадцятій сходинці турнірної таблиці, — але в подальшому відновив репутацію в Катарі та Обʼєднаних Арабських Еміратах.

Нинішнє становище клубу таке, що фахівець вимушений обмежуватися тим підбором виконавців, який є. Фінансові звітності тріщать по швах, немає можливості підписати бодай когось за кошти (ось безкоштовно запросили Рафаеля Толоя, ще раніше провели оренду Ґонсало Тапії).

Й тим не менш Креспо дав добро на відхід Феррейри — до цього залучив у лише одному матчі та “маринував” на лаві запасних. Хоча чи “маринував”?

Наближене оточення Лукаса вовками вило про вселенську несправедливість. Але тут є вагомий нюанс — Ернан маніпулював схемами 3-4-2-1, 3-4-1-2 та 3-5-2, й усі не передбачають наявність вінґерів. Скажіть — хіба коуч не має права на своє бачення, підбирати футболістів під потрібну модель, відкидати тих, хто банально не підходить? Зрештою, саме йому нести відповідальність за просування чемпіонатом.

Деякі джерела звинуватили Креспо в упередженості та намагалися роздмухати скандал. Легендарний нападник не забарився з відповіддю: “Коли я зʼявився, Феррейра виглядав погано. Була проблема — він пропустив першу частину передсезонки. Ми дали ідеї, та він грає, як вміє грати. Рано чи пізно він призвичаїться? Коли? Я не знаю. Не можу нікому обіцяти ні хвилини”.

7 хвилин — от стільки юнак мав у розпорядженні проти “Інтернасьонала” (2:1). Вийшов на вістрі атаки, був прогнозовано паршивеньким, однак тут немає сенсу дивуватися — амплуа інше та вимагає тривалої адаптації.

Ситуація, виникла навколо таланта, дала підставу для прощання. Причому це не та історія, де все ініціював наш герой — варто було менеджменту відчути, що Феррейра не такий вже й необхідний, як відбувся трансфер.

Карлос Бельмонте, спортивний директор, раніше визнав, що “Сан-Паулу” зіткнувся із серйозними проблемами: “У нас є один спосіб досягти профіциту наприкінці року: продаж активів. Іншого шляху немає. Що стосується вартості, то це закон ринку. Ви повинні отримувати пропозиції та аналізувати, чи продаж є виправданим.

Це рішення прийняла рада директорів. Як бачите, це рік, який дуже фінансово обмежений. “Сан-Паулу” — єдина команда у вищому дивізіоні, яка не підписала жодного гравця. Іншої альтернативи немає. Питання цінностей широке: його диктує ринок. Нам потрібні пропозиції”.

“Сан-Паулу” невблаганно нависає борг у 150 мільйонів євро, й з цим треба поступово розбиратися. Команда давненько не вигравала знакових трофеїв, через це відверто не дозаробляє, тому шукає ті виходи, які їй найдоступніші. Вболівальники вважають Феррейру перспективним, із гнівом полощуть президента та його керівництво, пишуть, що 10 мільйонів не вирішать глобальну картину та передрікають крах. Ну, це капіталізм, нічого не вдієш.

Взагалі представники української Премʼєр-ліги не гребують послугами “триколірних”. Свого часу “Динамо” поставило на Родріго та Клебера, те ж “Полісся” довірилося Таллесу Кості, який зараз намагається сподобатися Руслану Ротаню.

Зрозуміло, що “Шахтар”, із налагодженими заокеанськими звʼязками, також не пройшов повз одного із найпрестижніших клубів свого регіону. У 2007-му Мірча Луческу та компанія заплатили за Ілсінью 10 мільйонів євро, через кілька років пережили сумнозвісну втечу, все ж зуміли повернути актив й витисли із нього можливий максимум.

Незважаючи на скандальний демарш, правий півзахисник залишив по собі добру памʼять — чого лише вартує знаменитий мʼяч, забитий київському “Динамо” у півфіналі Кубка УЄФА-2009. 175 поєдинків у помаранчево-чорних кольорах, 12 трофеїв — насправді дуже солідний доробок.

А от із Маркіньйосом Сіпріано не пощастило. У липні 2018-го донеччани оголосили про прибуття 19-річного захисника, заплатили 1 мільйон євро, проте не побачили жаданого результату. Лівий фулбек програв конкуренцію Ісмаїлі, Корнієнку й Михайліченку, тож взяв участь у скромних 26 поєдинках. Із настанням повномасштабного вторгнення спочатку вирушив орендами, у 2023-му отримав статус вільного агента, а сьогодні знаходиться у швейцарському “Сьоні”, де нарешті показує щось притомне.

До припинення домовленостей “Шахтар” сподівався якось привезти Сіпріано назад до України, але, якщо чесно, тут не було чому побиватися — звичайнісінький статист.

Надіємося, що Феррейра викличе більш приємні емоції.

Що слід сказати у підсумку? Той факт, що Креспо так легко відмовився від Лукаса не може не насторожувати. Це “тейк” не про твердолобість аргентинця, а швидше натяк на обмеженість, “локальність” навичок бразильця.

Виходить, що “Шахтар” прийняв неліквідний товар, той, що погано лежав та був збутий за першої-ліпшої реальної нагоди? До слова, Феррейра мав шанс залишитися на батьківщині, доєднатися до “Крузейро”, та “лисиці” тицяли дещо меншими цифрами, ніж ті, якими оперувала наша сторона.

Безперечно, не дивіться на вінґера під якимось неправильним кутом. “Помаранчево-чорні” здатні запропонувати свої умови — якщо “захочлив” Ернан, то це не кінець світу й Арда Туран навряд чи повторить досвід свого колеги. Донеччани притримуються сталої моделі чи не десятиліттями, все відшліфували, тому їм вистачить хисту, щоб практично безболісно інтегрувати новачка.

Головне, аби сам Лукас мав мотивацію — у соцмережах він не приховував бажань виступати винятково за “Сан-Паулу”, тож тепер є швидше жертвою обставин, тим, хто поїхав за тисячі кілометрів від рідного дому. Надіємося, що Туран та його штаб не просто подбають про фізичний прогрес підопічного, а й “прокачають” ментально — це важливо для успіху та виправдання інвестицій.

Фото - ФК "Шахтар", Getty Images/Global Images Ukraine