Міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен викликав на розмову найвищого дипломата американського посольства в Копенгагені через повідомлення про те, що громадяни США проводять “операції впливу” в Гренландії, повідомляє Reuters.
“Будь-яка спроба втрутитися у внутрішні справи королівства (Данії) буде, звичайно, неприйнятною. У зв'язку з цим я попросив Міністерство закордонних справ викликати американського повіреного у справах (дипломата) для бесіди”, — цитує DR слова Люкке Расмуссена.
Американську місію в Копенгагені наразі очолює тимчасовий повірений у справах США Марк Стро.
Президент США Дональд Трамп неодноразово заявляв, що хоче, аби Штати отримали контроль над багатим на корисні копалини стратегічно розташованим арктичним островом “з міркувань національної та міжнародної безпеки”. Глава Білого дому не виключав застосування для цього сили.
Принаймні троє громадян США, пов'язаних з адміністрацією Трампа, були залучені до таємних операцій з впливу на арктичному острові, повідомив данський мовник DR з посиланням на неназвані джерела. Телерадіокомпанія не назвала імен цих осіб.
За словами джерел DR, мета операцій — проникнути в суспільство Гренландії з метою підриву відносин острова з Данією зсередини та спонукання гренландців “підкоритися Сполученим Штатам”. Один із вищезгаданих громадян США, якого неодноразово бачили на публіці з американським президентом, збирав дані про прихильних до Штатів гренландців, а також про противників Трампа. За словами джерела, американець також попросив гренландців вказати на випадки, які можна було б використати, щоб виставити Данію “в поганому світлі” в американських ЗМІ. Тим часом двоє інших американців, пов'язаних з адміністрацією Трампа, нібито регулярно контактували з політиками та бізнесменами на острові.
За інформацією DR, стратегія “захоплення” арктичного острова могла бути розділена на три етапи з того часу, як у грудні 2024 року Трамп оголосив, що “американський контроль над Гренландією є абсолютною необхідністю”. На першому етапі передбачалося проведення кампанії із привернення уваги гренландців, у тому числі прибуття сина Дональда Трампа з широко розрекламованим візитом на острів у січні.
Потім настав етап тиску на Данію, коли віцепрезидент США Джей-Ді Венс у березні цього року відвідав американську базу на острові та у своїй промові розкритикував Данію. Третя фаза спрямована на проникнення в гренландське суспільство.
Висловлювалися припущення про те, чи можуть США застосувати військову силу для захоплення Гренландії, чому сприяв той факт, що сам Трамп неодноразово відмовлявся виключати таку можливість. Проте джерела DR не вважають, що Штати наразі мають намір застосовувати військову силу.
Гренландія — територія Данії з 1953 року і має певну автономію з 1979 року, коли був сформований перший парламент острова, але Копенгаген контролює його зовнішню політику, оборону і грошово-кредитну політику.
Значення Гренландії зростає — острів є об'єктом "геополітичної гонки" за домінування в Арктиці, оскільки танення льодовиків унаслідок глобального потепління робить його ресурси більш доступними, відкриваючи нові судноплавні шляхи. Китай і Росія вже посилили військову активність у регіоні, тим часом Штати теж намагаються не відставати.
Оскільки Арктика привертає все більше уваги, ZN.UA раніше розповідало, хто має право і шанс отримати хоча б щось від “арктичного пирога” та чому регіон стає дедалі привабливішим для світових гравців.
