Loqal – новинний агрегатор Loqal
Новини

“А як я буду жити без неї?”: дніпрянин віддав нирку, щоб врятувати важкохвору сестру

“А як я буду жити без неї?”: дніпрянин віддав нирку, щоб врятувати важкохвору сестру
Наше місто • 1 хв читання

Унікальна історія братерської любові та самопожертви розгорнулася в родині з Дніпра. 29-річний Микита віддав свою нирку 39-річній сестрі Ірині, рятуючи її від тяжкої хвороби. Родинну пересадку успішно провели спеціалісти Центру трансплантології Першого медоб’єднання Львова, подарувавши жінці нове життя, пише «Наше місто» з посиланням на медзаклад.

Ірина з дитинства бореться з цукровим діабетом. У 24 роки вона повністю втратила зір, а це був лише початок її випробувань. Як відомо, найвразливішими органами у діабетиків є очі та нирки. Минулого року під час планової перевірки в санаторії лікар шокував жінку:

“А чому ви ще не на діалізі? Ваші нирки працюють лише на 10%”. Без термінового втручання органи могли б припинити функціонувати зовсім за кілька місяців.

Та поруч із Іриною виявився її молодший брат Микита, який не вагаючись пішов на рятівний крок.

“Я навіть не думав. У мене не було вибору. Це моя сестра — найрідніша людина. Вона завжди була поруч зі мною, і я не міг дозволити собі її втратити. Бо як я житиму без неї?” — зізнається чоловік.

Його рішення стало для родини єдиним шансом на порятунок.

Мама Ірини та Микити у відчаї звернулася по допомогу через Facebook, розмістивши допис про їхнє лихо. Незнайомі люди порадили звернутися до львівських спеціалістів Центру трансплантології, де щороку проводять найбільшу кількість пересадок органів. Після аналізів і тестів на сумісність з’ясувалося, що Микита ідеально підходить як донор для сестри.

23 вересня у Львові команда трансплантологів провела родинну пересадку нирки. Забір органу виконали сучасним лапароскопічним методом — через кілька невеликих проколів, що є золотим стандартом світової медицини та сприяє швидкому відновленню донора. Вже наступного дня після операції нирка Микити запрацювала в тілі Ірини, давши їй надію на повноцінне життя. Через тиждень брат із сестрою повернулися додому — до Дніпра.

Сьогодні Ірина сяє посмішками, будує плани на майбутнє й щиро дякує братові за найцінніший подарунок — життя. Тепер вона ніжно називає його “мій янгол”. Ця зворушлива історія стала прикладом сімейної єдності та людської самопожертви, а також демонстрацією високого рівня медицини в Україні.

Категорія: Новини Дніпра, Новини здоров'я Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра