82% представників адміністрації шкіл визнають наявність освітніх втрат, хоча за останні два роки зросла частка тих, хто вважає втрати незначними – з 33% до 51%.
Про це свідчить аналітичний звіт за результатами дослідження благодійного фонду SavED у 2025 році.
Дослідники виявили, що серед адміністрацій шкіл зменшилась частка тих, хто говорить про значні втрати – з 8% у 2023 році до 2% у 2025-му.
Серед найпоширеніших практик для компенсації освітніх втрат, за словами педагогів, – надання матеріалів для самостійного опрацювання (81%) та консультації для учнів (72%).
73% адміністрацій визнають, що задоволені успішністю учнів, але лише 48% зазначають, що повністю або переважно задоволені.
Лише 29% бачать покращення успішності у порівнянні з 2023 роком; 28% – вказують на погіршення; решта – не бачить змін.
44% респондентів вважають, що успішність не має позитивної динаміки.
69% вчителів загалом задоволені навчальними результатами учнів, проте частка "високо задоволених" є нижчою, ніж серед адміністрації.
Як і адміністрації, вчителі часто пов’язують успішність із мотивацією учнів, а не з навчальним середовищем.
Оцінки батьків є змішаними: частина респондентів позитивно оцінює успішність дітей, але часто наголошує на потребі зовнішньої підтримки – як академічної, так і психологічної.
Якщо порівняти з 2023 роком, зменшилась кількість учнів, які вказують, що потребують підтримки в навчанні: з 33% до 24%.
Водночас зросла кількість тих, хто отримує таку підтримку – з 44% у 2023 році до 54% у 2025.
63% учнів та учениць вважають, що успіх у навчанні залежить передусім від них самих.
Серед представників адміністрації – 73% зараховують цей фактор до двох найголовніших, а 47% – ставлять його на перше місце.
Серед учителів 60% вважають особисті зусилля учнів визначальними в академічній успішності.
42% учителів зараховують увагу батьків до найважливіших факторів успішності навчання, а 19% – визначають її головним фактором.
Лише 7% батьків вважають власну роль визначальною в академічній успішності дітей.
Вплив школи переважно не називають головним у визначенні успіхів у навчанні. В усіх групах менш як чверть респондентів вважають якість викладання чи підтримку школи головним чинником: адміністрація закладів ставить цей фактор на умовне 4-те місце (15%), серед педагогів 13% вважають цей фактор вирішальним, серед батьків і учнівства – 12% і 10% відповідно.
Дослідження PISA 2022, проведене в Україні на 8-й місяць повномасштабного вторгнення, продемонструвало, що українські діти втратили до 2 років навчального прогресу внаслідок пандемії та війни.
Українські підлітки отримали нижчі за середні результати OECD у читанні, математиці та природничих науках. Зокрема, лише 58% п’ятнадцятирічних учнів досягли базового рівня (рівень 2) з математики, порівняно з 69% в середньому по країнах OECD. У читанні таких учнів 59%, у науці – 66%. Частка тих, хто досяг найвищих рівнів (5-6), становить лише 3% (у середньому по OECD – 9%).
"Зіставлення результатів PISA 2022 із національними даними нашого дослідження вказує на важливу аналітичну розбіжність між об’єктивними освітніми втратами та суб’єктивним сприйняттям успішності.
Попри суттєве зниження навчальних результатів українських учнів у PISA, зокрема у читанні, математиці, природничих науках, більшість опитаних учасників освітнього процесу (адміністрації, вчителі, батьки, самі учні) демонструють порівняно високе задоволення рівнем успішності", – йдеться у звіті SavED.
На думку дослідників, така динаміка є результатом зниження очікувань і адаптації до умов війни, які формують новий "вимір реалістичності". У таких умовах збереження освітнього процесу вже сприймається як досягнення.
"Звісно, це не заперечує важливості стабілізації, однак може створювати ризик хибної впевненості, що успішність зберігається чи зростає, тоді як реальні навчальні втрати залишаються невидимими або недооціненими. Тож суб’єктивне покращення оцінок успішності, зафіксоване у 2025 році, радше свідчить про локальну стабілізацію сприйняття, ніж про відновлення академічного потенціалу.
Це підкреслює потребу в незалежному, регулярному вимірюванні навчальних досягнень, яке дасть змогу відстежувати та долати приховані освітні втрати, накопичені внаслідок війни та пандемії", – вважають автори звіту.
Дослідження провела соціологічна агенція VOX POPULI AGENCY спільно з фондом SavED.
