Осінь – чудовий час для подорожей, особливо, якщо ви не любите палючого сонця та спеки. Нарешті можна загорнутись у м’який светр, а не обливатися потом у футболці. Туристів, галасу та комарів менше.

"Українська правда. Життя" підготувала добірку з 12 локацій, які допоможуть вам по-новому відкрити для себе Україну, відчути її осінній настрій та отримати незабутні враження.

Селище розташоване в Івано-Франківській області на висоті 850 метрів над рівнем моря. Це одне з тих місць, де замість галасу та натовпу туристів можна знайти спокій та насолодитися неймовірними краєвидами.

Ви коли-небудь уявляли себе на місці Гаррі Поттера, що їде потягом до Гоґвортса через величний Гленфіннанський віадук? Щоб побачити таку красу, не обов'язково їхати до Шотландії. Достатньо відвідати Ворохту.

Тут, на схилах Карпатських гір, ви побачите кілька віадуків, збудованих із місцевого каменю, а не з бетону й заліза, як їхній шотландський "родич". Ці мости не лише красиві, а й старші за відомий Гленфіннанський віадук на 2–3 роки.

Чотири австрійські залізничні мости-віадуки у Ворохті побудовані ще в XIX столітті та є унікальними інженерними спорудами. Особливо красиво вони виглядають на тлі осіннього лісу.

Перебуваючи у Ворохті, радимо відвідати дерев’яну Церкву Різдва Пресвятої Богородиці, яка є однією з найстаріших у регіоні, а також завітати на сувенірний ринок – тут можна купити вироби місцевих майстрів, гуцульські сувеніри та смачні сири. Це чудове місце, щоб зануритися у місцевий колорит.

Окрім того, біля Ворохти є нескладні туристичні маршрути, які чудово підходять для одноденного походу чи пішої прогулянки. Один із найпопулярніших починається з села Вороненко, поблизу Ворохти, до полонини Кукул. Він є відносно легким, невеликим за відстанню (12 кілометрів) та з поступовою зміною висоти.

Маршрут починається з урочища Припір, де облаштовано місце для відпочинку зі столом і лавками під накриттям. Далі шлях веде на полонину Буковина, де можна розбити табір, набрати води з джерела та сфотографуватися на знаменитій гойдалці, яка прикріплена до високих дерев.

Наступна точка – полонина Григорівка, звідки відкривається гарний краєвид на Петрос та Говерлу. Далі – полонина Середня з кількома гуцульськими колибами. Минувши невеликий підйом, ви вийдете на хребет Кукул, найвищою точкою якого є однойменна гора.

На Кукул можна іти також й з Ворохти, але маршрут буде довшим (приблизно 20 кілометрів).

Повернення тією ж дорогою до Вороненка. Якщо є бажання зробити маршрут кільцевим – можна спускатися з Кукула до Козьмещика, але це додаткові 8–10 кілометрів і не зовсім легкий похід, для більш підготовлених та витривалих.

Як доїхати та варіанти для проживання. До Ворохти можна добратися автівкою, потягом чи автобусом. Транспорт зупиняється у центрі селища на станції за адресою вулиця Данила Галицького, 35.

У Ворохті є різноманітні варіанти проживання на будь-який смак та бюджет, зокрема садиби та приватні котеджі, готелі, приватні апартаменти (квартири або кімнати, які здають подобово). Наразі ціна за одну особу стартує від 700-800 гривень за добу.

Це високогірне озеро в Українських Карпатах, розташоване в Івано-Франківській області на висоті 1120 метрів. Якщо вас не лякає відсутність цивілізації і ви прагнете насолодитись чистою недоторканою природою, похід до озера Росохан чудово підходить для осінньої мандрівки. Восени повітря в Карпатах особливо чисте і прохолодне, що робить піший перехід до озера приємним.

Як доїхати та варіанти для проживання. Добратися туди – своєрідний виклик, який вимагає певної підготовки, оскільки до нього немає прямої автомобільної дороги. Подорож можна поділити на дві частини: доїхати автівкою або автобусом до найближчого населеного пункту (села Осмолода або Мислівка), а потім іти пішки.

Протяжність маршруту з Осмолоди становить близько 14 кілометрів. Більша частина шляху проходить лісовозною дорогою. Натомість дорога з Мислівки майже вдвічі довша – близько 28 кілометрів. Вона підходить для тих, хто планує багатоденний похід.

Загалом дорога до озера не складна, але вимагає витривалості. Оскільки озеро Росохан розташоване у віддаленому місці, бажано мати з собою запас їжі та води.

Оскільки озеро розташоване у відносно важкодоступному місці, найближчі варіанти для ночівлі можна знайти на певній відстані. Наприклад, у Мислівці (за 115 кілометрів від озера), у селі Синевир (за 145 кілометрів) чи у селі Яківське (за 150 кілометрів). Ціна стартує від 950 гривень за добу з однієї людини.

Розташований на Закарпатті. Площа парку – 430 квадратних кілометрів. На його території є 12 музеїв, 2 високогірних озера, 5 гір висотою понад 1500 метрів та 13 маршрутів для мандрівок завдовжки 138 кілометрів.

"Родзинкою" парку є гірське озеро Синевир. В його центрі розташований невеликий острівець, через що водойму називають "Морським Оком Карпат".

Також радимо відвідати Реабілітаційний центр бурого ведмедя. Це найбільший в Україні центр, де надають допомогу 30 хижакам, яких вилучили з цирків, розважальних баз чи конфіскували у контрабандистів. З тваринами працюють ветеринари.

Окрім того, у національному парку є Центр утримання та реабілітації диких тварин "Квасовець". Тут допомагають диким тваринам, які постраждали від браконьєрства, отримали травми або втратили можливість самостійно виживати в дикій природі. За ними доглядають ветеринари, а потім, за можливості, їх повертають у дику природу.

У 2017 році у парку звели Реабілітаційний центр хижих птахів, де надають допомогу птахам, яких утримували в неволі. Особливу увагу приділяють соколам, оскільки вони часто стають жертвами контрабандистів.

Як доїхати та варіанти для проживання. Сюди можна доїхати автівкою, потягом та автобусом. Якщо ви їхатимете потягом, то вам варто доїхати до залізничної станції Воловець, яка розташована за 56 кілометрів від парку.

Натомість якщо ви обираєте автобус, то можна доїхати до Міжгір’я зі Львова, Івано-Франківська, Ужгорода та Хуста. У першій половині дня у будні з вокзалу Міжгір’я курсують приватні автобуси.

Приїхавши до "Синевиру", туристи можуть залишитись тут з ночівлею. Є можливість орендувати колибу чи парковий будиночок. Ці варіанти є бюджетними (100-450 гривень), але їх потрібно бронювати заздалегідь.

Це популярний туристичний об'єкт, розташований біля селища Клевань на Рівненщині. Тунель – своєрідний зелений коридор, що утворився завдяки залізничній колії та деревам.

Локація доволі молода – її випадково виявили на початку 2000-х років. Побачивши світлини тунелю, мандрівники сперечалися, чи він справді існує, чи це лише "сила фотомонтажу". Але вже невдовзі вони пересвідчились, що локація дійсно є.

Коли ви приїжджаєте сюди вперше, то можете почуватися трохи обманутими. Але не поспішайте! Справжня магія тунелю розкривається, коли ви пройдете трохи вглиб.

За однією з легенд, тунель отримав назву завдяки трагічній історії двох закоханих. Батьки були проти їхнього шлюбу, через що дівчина кинулась на колію та загинула. Хлопець намагався знайти її, але даремно. Він довго ходив місцевим лісом і гукав свою кохану, аж поки не заблукав. З того часу навколо залізної дороги виріс тунель кохання, у якому душі закоханих досі шукають одне одного.

Утім, є й інша версія, більш реалістична: неподалік від залізниці працював деревообробний комбінат, працівники якого регулярно спилювали верхівки дерев. Після його закриття доглядати за насадженнями було нікому, і вони зрослися, утворивши своїми гілками зелений коридор.

За найпопулярнішим повір'ям, якщо закохана пара пройде тунелем, тримаючись за руки, і загадає спільне бажання, воно обов’язково збудеться. Важливо, щоб воно було щирим і стосувалося їхнього майбутнього.

Окрім того, кажуть, що поцілунок всередині тунелю зміцнює почуття закоханих. Якщо ви ще не знайшли свою другу половинку, то місцеве повір'я обіцяє, що прогулянка тунелем допоможе вам зустріти своє справжнє кохання.

Як доїхати та варіанти для проживання. Можна добратися кількома способами – автівкою, потягом чи автобусом. Якщо ви їдете громадським транспортом, то доїдьте до автовокзалу Рівного та знайдіть маршрутку до Клевані, а якщо поїздом, то варто вийти на залізничній станції Клевань. Далі потрібно йти пішки, бо Тунель розташований на околиці селища.

Є кілька варіантів, де можна зупинитися безпосередньо біля Тунелю кохання або неподалік від нього. Також можна обрати житло у Рівному.

Це місце часто називають "українською Атлантидою". Бакота – затоплене село, розташоване у Хмельницькій області на березі Дністра, яке вражає своєю красою та спокоєм.

Приїхавши сюди, радимо побачити Бакотський скельний монастир – головна і наймістичніша локація. Це єдиний об’єкт, який залишився цілим після затоплення села. Наразі скельний монастир не функціонує. Ймовірно, усередині є чимало старовинних та незвичних ікон, які були сховані ще за радянських часів.

Окрім того, звідси відкривається найкращий краєвид на Дністровський каньйон.

Нерідко туристів приваблює й Бакотська затока – тиха і спокійна частина Дністровського водосховища, оточена високими скелястими берегами. Завдяки такому розташуванню тут панує особливий мікроклімат: скелі захищають від вітру, і температура тут зазвичай на кілька градусів вища, ніж в околицях.

Як доїхати та варіанти для проживання. Спочатку будь-яким транспортом треба доїхати до Кам’янця-Подільського.

Звідти з 12-ї платформи на автовокзалі за адресою вулиця Князів Коріатовичів регулярно відправляється маршрутка на Стару Ушицю. Вам потрібно попросити водія зупинити на повороті до Бакоти – після села Грушка, де стоїть вказівник "Бакотський скельний монастир".

Далі близько 4 кілометрів доведеться іти пішки. Дорога веде до оглядового майданчика, і по дорозі вам трапиться розписана зупинка, після якої потрібно повернути ліворуч, орієнтуючись на вказівник.

Інший спосіб – з Кам’янця-Подільського доїхати до Гораївки – найближчого села до Бакоти. Звідти шлях до Бакоти займає приблизно 40 хвилин пішки. Ця дорога проходить вздовж мальовничих краєвидів Дністровського каньйону.

Оскільки Бакота є невеликим населеним пунктом, то більшість житла зосереджена в найближчих селах, як-от Стара Ушиця, Колодіївка та Гораївка.

Загалом туристи можуть зупинитися та переночувати у готелях чи котеджних містечках (від 1400 грн за номер або котедж залежно від послуг та харчування), приватних садибах чи гостьових будинках (це більш бюджетний варіант, від 200-400 грн з особи за добу, залежно від умов та сезону).

Озеро в селі Черепашинці Вінницької області. Завдяки своїй красі та бірюзовому кольору води воно здобуло неофіційну назву "українські Мальдіви".

Це головна причина популярності кар'єру. Вода має насичений бірюзовий відтінок, що створює враження тропічного курорту.

Кар’єр є популярним місцем для відпочинку, коротких мандрівок чи фотосесій. Тут можна отаборитися, влаштувати пікнік або просто відпочити на березі.

Навколо кар'єру є декілька локацій, звідки відкриваються красиві краєвиди.

Як доїхати та варіанти для проживання. Спочатку потягом, автобусом чи автівкою треба добратися до Вінниці. Від тутешнього центрального автовокзалу регулярно відправляються автобуси до села Черепашинці. Вам треба сісти на автобус Вінниця – Голубівка № 1141. Дорога займе близько години.

У самих Черепашинцях немає класичних готелів, тому можна вибрати житло у населених пунктах неподалік або у Вінниці.

Розташований у межах селища Буки Черкаської області на річці Гірський Тікич. За місцевою легендою, в каньйоні на кілька хвилин з'являється примарний водоспад. Вважається, що його поява передвіщає дощ або сильну бурю.

Основа каньйону – масивні гранітні скелі, вік яких близько двох мільярдів років. Скелі утворюють стрімкі, подекуди майже прямовисні стіни, висота яких сягає 30 метрів.

Приїхавши сюди, радимо побачити водоспад Вир, розташований на початку каньйону. Він є візитівкою Буків. Гірський Тікич стрімко падає з гранітного уступу, створюючи шумний потік. Цікаво, що водоспад має штучне походження – він утворився після будівництва ГЕС.

Неподалік від водоспаду Вир збереглися залишки великого водяного млина XIX століття, а також руїни Буцької ГЕС.

Як доїхати та варіанти для проживання. Найзручніший спосіб – доїхати сюди автівкою. Або ж можна доїхати з Черкас автобусом. Є 2 прямі рейси:

Туристи можуть залишитися на ніч у готелі у селищі Буки, Умані чи Черкасах. У Буках ціна за номер за добу стартує від 1160 гривень, в Умані дешевше – від 600 гривень, у Черкасах – хостел 580 гривень, номер у готелі – від 1000 гривень.

Це перлина садово-паркового мистецтва, розташована в селищі Тростянець Чернігівської області. "Тростянець" вважають одним з найбільших і найкрасивіших парків України.

Засновником парку є гетьман Війська Запорозького Іван Скоропадський. У ньому зібрано сотні видів та форм дерев і кущів, зокрема рідкісні для України. Серед них – кілька екзотичних віком до 180 років, а також понад 250 видів квітів.

На території парку розташовано кілька ставків, які з'єднані між собою, та штучні пагорби. Це створює відчуття ніби людина перебуває серед гір, що було початковим задумом Скоропадського.

У самому Тростянці працює приватний краєзнавчий музей, де зібрано експонати, які охоплюють перiоди від Скіфських часів до початку ХХ століття, а також речі родини Скоропадських.

Окрім екскурсії, тут можна замовити справжній український обід з козацьким кулішем і трав’яним чаєм та продегустувати місцеві меди.

Парк працює щодня з 8 до 17-ї години. За вхідний квиток для дорослих доведеться заплатити 20 гривень, для дитини – 10 гривень. Послуги гіда оплачуються додатково – 300 гривень за екскурсію.

Як доїхати та варіанти для проживання. Доїхати до Тростянця можна автобусами з Києва (автостанція "Дарниця"), Чернігова, Ічні.

Забронювати проживання можна в самому Тростянці. Крім проживання у двох- та тримісних номерах, тут також пропонують харчування, організацію прогулянок на конях та велосипедах, риболовлю, катання на човнах.

Це закинутий вугільний кар'єр у Кіровоградській області, поблизу селища Пантаївка. Він працював упродовж 1970-2009 років, а після закриття заповнився ґрунтовими водами.

Наразі його не експлуатують. На місці видобутку залишилася покинута техніка, завдяки чому Морозівський кар'єр став одним із "кладовищ екскаваторів". Більша її частина вже зникла під водою, адже розріз поступово затоплюється ґрунтовими водами.

Сюди варто поїхати восени, адже саме у цей період року природа навколо набуває золотих і багряних відтінків, що створює контраст із землею та металом.

Утім, пам'ятайте, що це колишній промисловий об'єкт. Будьте обережні, не підходьте близько до країв і не піднімайтеся на техніку, адже це може бути небезпечно. Також не спускайтеся вниз до води крутими схилами кар'єра, оскільки вони можуть осипатися.

Окрім того, купатися тут теж не надто безпечно. За інформацією місцевих видань, вода в розрізі перенасичена свинцем і ртуттю. Вміст цинку у воді також перевищує норму.

Як доїхати та варіанти для проживання. Спочатку треба доїхати до Кропивницького, а звідти до Пантаївки (туди регулярно курсують автобуси, для дороги знадобиться година-півтори). Після прибуття в селище до кар’єру можна дістатися пішки або на велосипеді. Відстань від центру Пантаївки до розрізу становить приблизно 2-3 кілометри.

Туристи можуть зупинитися на ночівлю в Олександрії. Є можливість обрати житло, яке задовольнить різні потреби та бюджети. Ціна за добу для однієї людини стартує від 715 гривень.

Це унікальна природоохоронна територія в Миколаївській області, розташована вздовж річки Південний Буг.

Головною "візитною карткою" парку є його глибокі каньйони, зокрема Актовський та Арбузинський, які іноді називають "Малим Гранд-Каньйоном". Їхні скелі сягають висоти 30-50 метрів.

Мікроклімат і ландшафт "Бузького Гарду" сприяли збереженню багатьох рідкісних видів рослин і тварин. Тут можна зустріти види, занесені до Червоної книги України.

Окрім того, у Національному природному парку "Бузький Гард" можна знайти безліч активностей на будь-який смак. Тут є чим зайнятися і любителям екстриму, і спокійного відпочинку. Наприклад, рафтинг, піший туризм, веломандри, хайкінг, спостереження за дикою природою чи птахами тощо.

Вхід на його територію платний. З вартістю послуг можна ознайомитися на їхньому сайті.

Як доїхати та варіанти для проживання. Можна добратися потягом до однієї з найближчих залізничних станцій – Первомайськ, Южноукраїнськ, Вознесенськ. Звідти сісти на автобус, який прямує до села Мигія.

У Мигії є кілька готелів та мотель, де можна зупинитися та переночувати. Ціни за добу стартують від 350 гривень. Утім, в деяких випадках вартість залежить від дня тижня.

Це велика затока у гирлі річки Дністер, розташована на півдні Одеської області, один з найбільших лиманів в Україні та Чорноморському басейні.

Сьогодні Дністровський лиман є популярним місцем для відпочинку. Туристи приїжджають сюди, щоб відпочити чи порибалити.

Радимо відвідати Білгород-Дністровський. Його головною пам’яткою є велична Аккерманська фортеця, яка розташована просто на березі лиману.

Окрім того, вартий уваги Нижньодністровський національний природний парк, розташований у пониззі Дністра та на берегах Дністровського лиману в Одеській області.

Це справжній рай для любителів птахів. Тут гніздиться та зупиняється під час міграцій понад 250 видів птахів, зокрема білі та сірі чаплі, баклани, лебеді.

Водні маршрути парку пролягають неподалік кордону з Молдовою, тому станом на червень 2023 року відвідати їх не можна. Натомість у парку доступні дві екостежки для самостійної прогулянки або з екскурсією "Шепіт заплав" і "Дністровія".

Як доїхати та варіанти для проживання. До Дністровського лиману найлегше дістатися автомобілем. Також можна скористатися громадським транспортом. Зокрема є місцеві автобуси, які курсують з Одеси до населених пунктів, розташованих біля лиману.

Туристи мають можливість орендувати номер в одному з Білгород-Дністровських готелів. Діапазон цін – від 500 до 1710 гривень за добу. Також можна зупинитись в Одесі. Вартість оренди номера в готелі може коливатися – від 400 грн за ніч. Ціни на готелі вищого класу можуть досягати 2000 гривень і більше.

Невелике містечко в Одеській області, яке часто називають "Українською Венецією" через його унікальне розташування на воді. Це останній населений пункт на берегах Дунаю перед тим, як річка впадає в Чорне море.

Незвичайність міста полягає в тому, що стара його частина розташована на воді. Тому вулицями в місті слугують канали, якими жителі пересуваються переважно на місцевих "гондолах" і моторних човнах, які є найпопулярнішим транспортом у Вилковому.

Головна тутешня розвага – прогулянка на човні. Його можна орендувати і разом з гідом проплисти по вузьких каналах міста та побачити, як живуть місцеві.

Окрім того, можна дістатися до місця, де Дунай впадає в Чорне море. Цю символічну точку позначає знак "0-й кілометр".

Також радимо спробувати знамениту липованську юшку – суп, який готують на відкритому вогні з різних сортів дунайської риби, овочів та зелені.

Як доїхати та варіанти для проживання. Від літа 2024 року туристи можуть відвідати Вилкове. Сюди краще їхати власним авто. Утім, можна сісти й на автобус, який відправляється з Одеси.

У Вилковому є кілька готелів є кілька готелів та котеджне містечко для туристів. Ціна на одну ніч за одного дорослого – 1200-6500 гривень.